З нами час від часу контактують щодо франшизи, а також просто продажу корнет або кави для закладів громадського харчування. І ми постійно приймали ситуативні рішення в тих чи інших обставинах.
Але цього тижня сталось дві події, які дали нам можливість дуже точно зрозуміти як і на яких умовах ми можемо співпрацювати із іншими підприємцями, продаючи наші товари чи послуги.
Передмова. Йдеться про те, що коли нас питають про франшизу, то ми раніше торгувались, мов це нами власно вирощена свиня і ми її розіпнули і продаємо на базарі, аби її швидше забрали за більш-менш нормальну ціну, та й по тому. Звичайно побоюючись, мовля, кому воно треба, на базарі он скільки свинини і таке інше.
Тому ми завжди приставали на більш-менш прийнятні умови, аби було хоч щось.
І у нас був один лиш випадок співпраці по франшизі, про що буде окремо. Він був із своїми особливостями, але це був прекрасний урок.
По друге йдеться про корнети або кавове зерно. Ми вже давно вирішили, що корнети ми не продаємо окремо від франшизи, а от зерно – так. При чому схема та сама. Ми приставала майже на будь-яку прийнятну ціну, ігноруючи власні інтереси і здоровий глузд.
А тепер про події які змінили наше ставлення до цих питань.
У нас був міні-проект, згідно з яким, ми смажили каву для нашого знайомого за надто низькою ціною. Бо це був дуже добрий приятель і він казав, що йому треба трохи посмажити. Якогось разу ми помітили, що ми смажимо для нього ледь не більше, ніж для себе. Проблема в тому, що ціна ледь покриває наші видатки, без врахування заробітної плати і немає жодного прибутку. Про що йому й було повідомлено.
На що він відповів, що ціну підняти не може, бо за такою ціною він смажить ще десь і сенсу йому нема, але він дуже-дуже хотів би продовжити смажити з нами і неймовірно засмучений, що не буде, оскільки кава обсмажена в нас смакує його клієнтам найкраще. І дуже вмовляв продовжувати смажити.
Тут я зрозумів, що ми робимо реально не так як інші, дійсно смачніше ніж де-інде. І це чогось варте.
Другий випадок теж дуже цікавий. Один власник дуже прохідного закладу зацікавився нашою франшизою. Це було насправді дуже круте місце. Після кількох зустрічей він каже: я би хотів мати вашу франшизу без вступного внеску і щомісячних платежів, але натомість обіцяю купувати вашу каву.
Це було дуже принизливо. Враховуючи, що на той момент я запропонував йому дуже вигідні умови, і навіть ще кілька бонусів. Але він не вважав за потрібне належним чином сплачувати нашу роботу. В якості альтернативи він погодився просто купувати наше зерно без франшизи.
І ось, обмірковуючи все вищенаведене, я зрозумів кілька речей.
Поперше, наша кава смачна, навіть для інших підприємців, а не тільки для відвідувачів. Я маю на увазі, що підприємці бажають купувати нашу каву для подальшого заробляння грошей.
А по друге, що наша робота має бути оплачена належним чином і приносити нам користь, а не лише “роботу” без зиску.
Саме тому я вирішив, що ми не будемо продавати нашу каву іншим кавʼярням. Тільки лише кінцевим клієнтам. Єдині кавʼярні, які будуть мати нашу каву для перепродажу у вигляді напоїв або зерна – це наші франчайзингові партнери. Немає жодного сенсу продавати нашу каву за звичайну ринкову ціну, конкуруючи зі “звичайною” кавою. В цьому немає жодного сенсу. Нашу каву можна купити лиша у Фенстері. Нашому обо у наших партрерів по франшизі.
Те саме стосується і франшизи. Немає жодного сенсу робити собі “невигідно”. Будь-яка робота і підприємництво має на меті отримання прибутку. Якщо немає прибутку – то й не цікаво цим займатись.
Тому ми порахували ту ціну за франшизу, яка нам комфортна на цей час і будемо працювати згідно із цим.
У випадку, якщо потенційний партнер або клієнт захоче торгуватись, то ми повідомимо про те, що ми з таким співрозмовником не маємо наміру працювати разом. Торг тут недоречний