Наступним кроком у підготовці Фенстеру до кризи став етап роботи з постачальниками. Для початку, ми виключили будь-які витрати, крім реально необхідних, без яких ми точно не можемо працювати. А все що можно перенести на майбутнє – ми перенесли на майбутнє, якот новий принтер.
Всі зобовʼязання, платежі по яким можна перенести на майбутнє, було скориговано і платежі перенесено – кавове зерно і так далі.
Ще дуже важлива допомога – ми домовились із орендодавцем, що ми не будемо сплачувати оренду два місяці, а компенсуємо ці виплати протягом року рівними частками щомісяця. Це спрацювало. І заощадило нам в сумі біля 12 тисяч євро.
Правда, довелось сплатити всі рахунки по будівельним і оздоблювальним роботам, а також за встановлення труб на обсмажувальному виробництві (а вони не найдешевші, дуже коштовні). Це необхідно. Якщо рахунок було виставлено – його треба сплачувати, тут немає про що говорити. Складність була в тому, що деякі постачальники виставили свої річні обрахунки і за раз це було такі відчутні суми, в 10-12 тисяч кілька рахунків. Але ми їх сплатили.
В цей же час майже завершувався етап виробництва двох нових машин для обсмажувального виробництва, для пакування кави. Вартість проекту – багато десятків тисяч євро. В звичайному перебігу подій це не мало б стати для нас проблемою. Ми вважали, що ми акумулюємо необхідну суму протягом кількох місяців. Але зараз це виглядало дуже примарно.
І що робити – було незрозуміло. При тому, що ми вже сплатили 30% вартості обладнання. Зрештою, проблема вирішилась майже сама собою дуже простим шляхом – довгі свята в Китаї і необхідність певної модернізації машин перед відправкою, затягнули вирішення цього питання і ми з ним впорались.
Варто зазначити, що ми майже щодня складали списки своїх зобовʼязань, переглядали їх, думали як перенести, розстрочити, відмовитись від певних контрактів і таке інше. І кожного дня намагались якомога безболісніше і швидше все вирішити.
Зрештою, це нас навчило багато чому. Але вже майже одразу ми зробили нові схожі помилки. Що ж. Деякі уроки потрібно проходити двічі.
Ні і звичайно: заробітна платня, податки, лізинги і інгридієнти для виробництва напоїв сплачувались негайно і одразу. Тут домовлятись теж можна, але це вже найостанніші речі, до яких хотілось звертатись.
Звичайно, ми усвідомлювали, що нам потрібно буде це все сплачувати. Звичайно, ми до цього певним чином були готові. Але причини, чому це стало для нас проблемою, є. І про них ми поговоримо у підсумковому випуску щодо всієї цієї ситуації.